Яків Фаєрштайн

липня 21, 2012 Drohobyczer Zeitung 0 Коментарі


 Яків Фа(о)йєрштайн (Jacob Feuerstein, 1866-1926) - громадський діяч, віце-президент міста Дрогобич, впливовий промисловець.

Без сумнів, створення політичного середовища не відбувалося би без його лідерів та громадських активістів. Такими відомими політичними діячами Дрогобича пер. пол. ХХ ст. виступає сім’я Фоєрштайнів (або за ін. прочитанням Фаєршта(е)йнів). Вона відіграє помітну роль в житті міста, а також впливає на його політико-економічне середовище. Члени цієї сім’ї брали участь у комісії із відкриття єврейського кладовища 1926 р. (на теперішній вул. П.Орлика). [1] Яків та Ілля Фоєрштайни були ініціаторами та реалізаторами будівництва «Жидівського Дому Сиріт», який почав діяти з 1913 року[2]. І приміщення якого на сьогодні використовується, як один із корпусів Дрогобицького університету. 

 

вулиця названа в честь Фаєрштайна (нинішня Івана Франка)

                Сам Яків Фоєрштайн брав активну участь у виборчій компанії 1911 року, де очолював угрупування промисловців. Цей промисловець під час виборів прагнув утвердити сферу свого впливу над цілим містом, витіснивши «порядкування» тут сімейства Гартенбергерів. Уже до виборів представники Я.Феєрштейна фактично утримували владу над Дрогобичем і околицям.[3] Вони призначали бурмістра, міських гласних, голову кагалу.[4] Таким чином промислові магнати і їх сім’ї, а особливо їхній капітал, впливали на політичну ситуацію в Дрогобичі, що дещо змінилася в міжвоєнний період. 

молодий Яків Файєрштайн

 

                Особистість Якова залишається не достатньо вивченою і є цікавою ще й тим, що він був заступником дрогобицького міського голови і в його честь була назва одна з вулиць в місті (теперішня вул. І.Франка). Він умів відстояти польські надії на автономію Галичини і забезпечити баланс інтересів як різних етнічних груп поляків, українців та гебреїв, так і польської шляхти та єврейської буржуазії, таких, як родина нафтових магнатів Гартенбергерів, з якими він був близьким. [5] Але цей створений ним баланс був зруйнований І Світовою війною. Вже 1914 року він виїхав до Відня. На постійне помешкання перебирається під час ІІ Світової війни. Загалом сама дефініція його особистості прочитується в повідомленні про його смерть і в некролозі на сторінках тогочасних газет. В одному з таких повідомлень 1926 року читаємо[6], що Яків Фаєрштайн – промисловець, був віце-бурмістром міста Дрогобич, колишній голова Єврейської громади визнань, член Повітового відділу, голова Кураторіуму і засновник Дому сиріт у Дрогобичі; помер в Карлсбаді (м. Карлові Вари, Чехія) 12 липня на 61 році життя. В некролозі-статті[7] читаємо, що розпочав Якуб свою кар’єру у 30 років, як депутат (член ради) міста, згодом доріс до віце-бурмістра міста, але при тім був фактичним бурмістром Дрогобича. Головним було будівництво «Єврейського дому сиріт», в який він вложив значну суму коштів. Також Фаєрштайн був одним з керівників «Урицької Спілки для нафтового промислу», де окрім нього були такі промисловці, як Гартенберг, Шреєр та Вішнєвський. Однак попри все, у «Книзі памяті» постать Фоерштайна отримує дещо інший акцент, водночас підтверджуючи вище сказані слова:

 «Протягом багатьох років рушійною силою асиміляції в Дрогобичі був д-р Яків Фаєрштайн, який служив в якості голови співтовариства, а також в якості заступника мера міста. Він був людиною залізної волі, які не піддавалися тиску чи опору з будь-якого боку. Він керував містом. Він призначав на посаду мерів, членів міської ради, членів Громадської ради, рабинів, а також схвалював призначення священиків міста. Він усував своїх політичних опонентів будь-якими способами. Ставився до польської та української людності так само, як і до єврейської громади. Зі створенням Польської держави вулицю Якова Фаерштайна було перейменовано польською адміністрацією у вул. Генріка Сенкевича». 

автор: ОЛЕГ СТЕЦЮК 

 Джерела _______________________
  1. Возняк Т. Дрогобич // Ї. - Ч.48.- 2007. - С.292.
  2.  

Фото-джерела___________________


[1] Ze sali kahału  // Сhwila. – 1926. – 24 lipca. – № 2639. – S.7.
[2]Купранець О. Церковне життя Дрогобича й Дрогобиччини / Дрогобиччина – земля Івана Франка – Дрогобич : Бескид, 1993.  – С.158.
[3]Сухий О. Криваві вибори 1911 року в Дрогобичі / Галичина: між Сходом і Заходом. Нариси історії ХІХ – початку ХХ ст. – Львів, 1997. -- С.137.
[4] Там само.
[5] Возняк Т. Дрогобич // Ї. – Львів, 2007. – Ч.48. – С.292.
[6] Сhwila. – 1926. – 17 lipca. – № 2632. – S.5. 
[7] Вłp. Jakób Feuerstein // Сhwila. – 1926. – 17 lipca. – № 2632. – S.6.
Facebook Plugin: Bloggerized by Drohobyczer Zeitung by DZ