Станіслав Рахфал (1887-1971) - фотограф, належав до промислової інтелігенції, яка керувала нафтовидобувною галуззю Борислава.
Випускник «Львівської політехніки». З 1921 року працював на підприємствах
бориславсько-дрогобицького нафтового басейну. В 1935 році, в якості інженера захистив
наукову працю, отримавши ступінь доктора технічних наук. Із встановленням
радянської влади у 1939 році, Станіслав виїхав з Борислава до Кракова.
Декілька років
тому бориславська родина побачила на смітнику альбом, де виявилися фотографії
м. Борислава пер. пол. ХХ ст. Ініціатори виставки виступили Олексій Качмар та Юлія
Кисла. Вони одразу вирішили створити виставку «Покинуте місто: Борислав Станіслава
Рахфала», яку сьогодні у Львові яскраво спрезентували у Львові у виставкових
залах Центру міської історії Центрально-Східної
Європи (на вул. Акад. Богомольця. 6). На виставці представлені також інші
документи про промислове місто періоду 20-30 рр. минулого сторіччя. На той час
Борислав уже втратив славу «галицького Клондайку». Після 1909 року обсяги
викачаної сировини постійно зменшувалися. Однак, з 1921 по 1925 рік було
зафіксовано високий показник видобутку «чорного золота». На цьому
оптимістичному ґрунті виникла надія на те, що у місті є майбутнє. Адже у 20-30
роки бориславське родовище для польської нафтової промисловості давало понад
70% нафти, видобутої в Польщі. Але час та початок війни звів все нанівець. На
думку Елісон Френк, то проблема упадку не в тому, що в «Галичині було мало нафти, а в тому, що її було
забагато в інших місцях».
Знайдене місто
на смітнику, а саме фотокартки, на яких шиби,
які колись визначали панораму міста (їх прибрали в 60-х роках), сімейні фото,
зберегли атмосферні портрети робітників та цікаві види міста промисловців, лице
якого сьогодні повністю змінилося. На виставку на наше здивування приїжджають
самі бориславці та вихідці із Борислава. Навіть вдалося зустрітися із Едвардом
Фридлевичем, з Мельбурна (Австралія), мати якого проживала в Бориславі, і який
із дружиною вирішили побачити родинні місця, навіть відвідали своє родинне
місто. Їх потішило, що зберігся той будинок в якому мешкала родина. Попри
відстань – це місто залишається для них домівкою. Зараз Борислав викачує
стільки нафти, що складає 4% нафтовидобутку України, а сто років тому складав
5% світового видобутку.
Хто вирішив «викинути»
пам’ять
на смітник невідомо. Однак знахідка, додає важливості зберегти
минуле, яке вбереже нас в майбутньому.
Фотографії
представлені на виставці, подають нетрадиційний образ Борислава –
міста, яке пережило свій найбільший розквіт, проте й надалі залишається
«королем нафти». Фотокартки з альбому – це погляд із середини, можливість
зазирнути у світ, якого вже не існує.
Ось як
розповів гість з Мельбурна «Я був дуже зацікавлений виставкою, адже моя мати
народилася в Бориславі, і проживала тут із своєю сім’єю до 1940 року. Ці фото
дали мені хороше розуміння типу стилю життя матері, яка жила тут».
Ось як пишуть
про це місто в путівнику «Турист» за 1939 р.: «Борислав – це поєднання
американського розмаху із східною відсталістю… будучи за територією одним з
найбільших міст після Варшави і Лодзя – не має характеру міста, будучи найбагатшим має вигляд нездари, будучи
нездарою – рясніє іскрами пишнот...»
Джерело__________________________
Джерело__________________________
- Стенд виставки "Покинутий альбом Станіслава Рахфала" (Львів, 2011 Центр міської історії Цетрально-Східної Європи)
Див.також _______________________
