Либаки (лебаки)

Либаки за роботою,Борислав.1905

Либаки (лебаки, Lebaks) – назва місцевого населення "Галицької каліфорнії" (Бориславсько-Дрогобицького нафтового басейну), які збирали нафтову ропу, яку на місцевому діалекті називали "кип'ячка", яку носили відрами - кибилями, як їх кликали в народі.

За іншим визначенням лебак тлумачиться як "дрібний крадій ропи". 

Їх образ укштавтований як: 

«Ці лицарі ходили по Дрогобичі, озброєні не мечами чи кинджалами, а відрами й кінськими хвостами. Іде собі такий либак, дивиться: яма підходить водою, а зверху плаває ропа. От він тим хвостом і водить по поверхні і,  мов сметану, збирає ропу та рукою стягає її до відра…» [1].

 Свого часу либаки збирали нафту прямо з поверхні землі. Ось як доступно і мелодійно описує цей процес Іван Франко: 

"Либаками звалися давніше в Бориславі ті, що при помочі кінських хвостів згортали з поверхності води, калюж та джерел бориславських виступаючу на них кип'ячку (т.є. занечищений олій земний) і продавали її на смарилово до возів".

Зараз тут нафту качають апаратами-качалками. Більшість яких, щоправда уже не працюють.

На світлинах поч. ХХ ст. часто їх зображають з м. Борислава (рідше з Дрогобича). Зібрану нафту використовували в домашніх потребах (наприклад, для змазки возів тощо).  

 Джерела________________________

• Опанас Бритва, Жінка з Дрогобича // Дрогобиччина – земля Івана Франка – Т.4. – С. 560. 
• АВТОР ДОПИСУ Олег Стецюк