Вулиця Задубична (колишня вул.Пушкіна) у Дрогобичі

Вулиця Задубична (ulica Zadubyczna/Zadubiczna, Zadubichna street) — новоназвана вулиця у східній частині Дрогобича. Йде від вулиці Бориса Грінченка до вулиці Івана Пулуя. 

На виконання рішення сесії «Про проведення заходів з дерусифікації» від 14.04.2022 року, Дрогобицька міська рада вирішила (21.04.22) перейменувати вулиці на території міста Дрогобича. Серед них вулицю Пушкіна було переменовано на вулицю Задубична. 

Історія назви (довідка Олег Стецюк):

Кожна частинка у кожному місті має певну свою назву: офіційну або неофіційну. Деякі назви з часом затираються чи трансформуються, а деякі зникають з пам’яті. У Дрогобичі є чимало таких назв (топонімів). 

Хочу розповісти про таку частинку Дрогобича як «Задубиче», що було східною частиною Задвірного передмістя у східній частині Дрогобича. 

Задубичем (пол. Zadubicze) називають по-різному, що це поле, нива або ж толока. Відомо, що на цьому полі було дозволено дрогобицьким міщанам вільне випасання худоби. У XVI ст. поле було дароване польським королем Сигмундом І дрогобицькому нотаріусові Бартоломею Найдаковському[1] (ще зустрічаємо його ім’я Бернат Найдак[2], замковий писар), а у XVII ст. посідав частину ґрунтів поля за заслуги перед містом дрогобицький радний Себастьян Дворникович. І вказують[3], що воно було на кінці передмістя «Задвірне».

У документах досить часто згадуються міські об’єкти, пов’язані із с/г, зокрема Задубиче, який називають, обшир Задубичі (1649) з озерами і лазами та «стародавнім вигоном», що розміщені від Задвірнянського передмістя до Рихтич.[4] Також Задубиче ми можемо віднайти на картах 2-ї половини XIX ст. (див. mapire.eu), де воно позначене як «Задубєча» (Zadubiecza) та обіймало терену від нинішнього Коновальця й майже до самого моста через Тисменицю. А це чимала частина східного Дрогобича. На карті[5]1855 року зустрічаємо ще іншу цікавість: «Zadubicz», який позначає нинішній район Дрогобицького аеродрому та напис «Zadubieczny»[6], який позначає потічок (тобто, потічок Задубичний). 

Цікавим є те, що на південний-схід від Коросту тік потік під назвою «Дубиця» (p.Dubica, таку назву фіксує карта Дрогобича за 1921 рік), що нині має назву «Баньківка». Він протікав біля лісу Діброва колпецька (Dąbrowa kołpiecka). На австрійській карті 1855 року (Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien) потік «Дубиця» позначений як «Надуб’є» (Nadubie), який вже на американській карті 1959 року поданий під назвою «Dubitsa» (Дубіца). Однак, в словнику географічному в артикулі про село Колпець потоки Дубиця та Надуб’є перечислюються як окремі потоки. Згідно згаданої карти 1855, то потік Надуб’є бере початки з трьох великих потоків: Соколів (зараз «безіменний потік», частина цього потоку окреслює на певному відрізку південний кордон міста, але до міста не належить), Струха та Дуб(и)ця. 

- Задубиче на американській карті 1959 року -

Відповідно цього, «Задубич(і)», це територія, яку окреслювали за дубовим лісом (або "дубовою" річкою). Також відомо, що біля Задубича було розташоване інше поле – Кохня (Kochnia). 

Станом на 1930 р. у місцевій газеті «Голос» згадуються «domy na tłoce Zadubicze», які відносилися до 27 округу для голосування у Дрогобичі (Див. Głos Drohobycko-Borysławsko-Samborsko-Stryjski, 1930, Nr24). Поруч з вулицями у цьому окрузі, які були згадані з цією «толокою», стає зрозумілим, що Задубиче знаходиться в районі «механіки», де була середня технічна школа, в якій знаходилася виборча дільниця згаданого округу. 

Ще знаходимо інформацію в повідомленні про аукціон у «Львівській газеті» за 1939 рік, де розповідають про нерухомість боржниці Крайової рафінерії нафти та хімічної фабрики «Фримета» (Frymeta), яка складалася з ділянок загальною площею 11, 435 кв. м, які розташовані в ниві «Задубиче» (дільниця Задвірне) при вул. Раневицькій та призначенні для промислових цілей. Що цікаво у цій частині міста нині біля вул. Раневицької на картах знаходимо нафтове підприємство «Дрогобичнафтопродукт». На радянській карті 1943 року (видавець робітничо-селянська червона армія) Задубиче теж позначено, але як «Задубич», територія від вул. Раневицької (навпроти «Польміну») до річки Тисмениці. Те саме і на англомовній карті 1959 року, де позначають з помилковим написанням як «Zadubin». 

Ось такою є коротка історія східної частини Задвірного передмістя Дрогобича. 

Олег Стецюк (Oleh Zeitung)

[1] 22 червня 1546 отримав безстроково ¾ лугу на дрогобицькому передмісті над потоком Терплів. 

[2] Z archiwum Drohobycza… 1906. – S.XXVIII. 

[3] Див. Площанський В. Королівське вільне місто Дрогобич. Перевидання 1867 року / В. Площанський. - Дрогобич, 1991. - С.20.  

[4] Див. Гаврилюк М. Історична топографія середньовічного Дрогобича. // ДКЗ. Наукове видання історичного факультету ДДПУ ім.І.Франка. Вип.ІІІ. – Дрогобич, 1998. – С.168. 

[5] "Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien mit dem Grossherzogthume Krakau und den Herzogthümern Auschwitz, Zator und Bukowina in 60 Blättern, C.R. von Kummersberg", 1855. 

[6] Дякую за уточнення досліднику Андрію М’язику.