Kurjer Drohobycki

Фото: ОЛЕГ СТЕЦЮК

«Kurjer Drohobycki» —  дрогобицький двотижневик польською мовою. Часопис декларував себе у підзаголовку, як політико-соціально-економічне газетне видання. Перший номер вийшов 1 серпня 1889 року.

Видавалася на 4 сторінках формату А3. За 1889 рік вийшло 9№№ газети (це із серпня 1889 року по грудень 1889). 

Виходила у дні 1 і 15 числа кожного місяця. Ціна номера станом на 1889 рік була 12с.

      У вступному слові №1 на шпальті 1 сторінки [Drohobycz dnia 1. Sierpnia 1889. Rok І.] обґрунтовується випуск цієї газети, як такої «для загального блага та єднання». Стабільними рубриками були: «Korespondencye!» та «Kronika», і рубрика, яка висвітлювала політичний процес «Z Iźby sądowej» (Echa powyborcze).

     Відповідальним редактором був А.Мілеровіч (А.Milerowicz), з №4 відповідальним став Я.А.Кунде (J.A.Kunde), видавцем Ф.Щепаньскі (F.Szczepański) і Компанія (Spółka). Папір використовувався із фабрики Черлянської (Сzerlanskiej). Виходила газета із друкарні Шварца (Schwarza) і Трояна (Trojana) в Самборі.

Пресове видання не мало на своїх 4-х сторінках жодних фотографій чи репродукцій. Тільки газетний текст. Остання сторінка завжди була місцем для розміщення реклами. На ній могли розміститися до восьми рекламних оголошень. З №2 [dnia 15, Sierpnia 1889. Rok I.] були наявні рубрики в протяжність декількох номерів, як «Конкурс краси» (Konkurs pieknośći). В ній, головним чином, було подано новелу «Альма».

          В рубриці «Кореспонденція!» були поміщенні репортажі (відомості з місць подій): новини з Дрогобича (№1), з Трускавця (№2) тощо. Наступною була рубрика «Надіслане». В ній було подано навіть критику супроти газети, що свідчило про деякий ступінь відкритості.

          Зазвичай, рубрики були нестабільними, скажімо «Nasze smutne stosunki» (№4), в якій йде мова про моральний бік стосунків у міському середовищі. Загалом, даний допис в цій рубриці –  це свого роду опис тогочасного суспільства. Один із заголовків статті «Z miasta» (№4, С.2) подає цікаві рядки про періодику в місті: «Визнаю, що в Дрогобичі є важким становище періодичного видання преси…» («Przyznaje że w Drohobyczu trudnym jest stanowisko perjodycznego organu prasowego…»).

       Про політичний характер видання свідчить такий заголовок, як «Голос з кіл виборчих» («Głos z kól wyborczych» (Nasza autonomia)). З’являється також приватна кореспонденція («Korespondencye prywatne!»), що набирає характеру, на кшталт, «клубу знайомств» [із №6. dnia 15. Paźdzernika 1889. Rok I.]. Для прикладу ось уривок: 

"Jestem młoda, piękną i zgrabną, lecz niestety

brak mi posagu. Jeżeli zatem «Romeo» pojmuję

szęscie inaczej – mogę mu oprócz wymaganych

warunków, ktoremi mię naturą dość hojnie

wyposazyła – ofiarować szczęrze kochające

serce!

                                                                                              Julia"

Незабаром «знайшовся Ромео», який теж уподібнюючись до Юлії (Джулії), написав не менш зворушливого листа-повідомлення у іншому номері цієї ж газети. Й так відбулося спілкування через газету, і преса, як медіа-посередник, виправдовує цим свою таку соціальну роль. 

ДИВ.ТАКОЖ_______________________________

• Газета "Дрогінфо"
• Більшовицька правда
• Франківець
• Лу-46
• ЗМІ Дрогобича
• Газета Наддністрянська
• Тугблат

Автор матеріалу:  Олег Стецюк